+38 (067) 360-82-28 - Ровно
+38 (050) 435-42-90 - Ровно
+38 (095) 400-87-16 - Киев
ГлавнаяКаталог товаровСистема пародонтального зондирования Florida ProbeСТАТЬИПрограмне забезпечення персоніфікованого реєстру пацієнтів «Florida Probe»

Програмне забезпечення персоніфікованого реєстру пацієнтів «Florida Probe»

О.І. ГОДОВАНА
Програмне забезпечення персоніфікованого реєстру пацієнтів
«Florida Probe» у діагностиці захворювань тканин пародонту.
 
Львівський національний медичний університет імені Данила
Галицького Кафедра терапевтичної стоматології факультету
післядипломної освіти
 
Актуальність.​ ​У​ сучасній клінічній практиці простежується помітне зацікавлення комп’ютерними системами для опрацювання медичної інформації​. Класичні «паперові» методи ведення численних облікових форм і звітів, аналіз отриманої інформації, надмірні затрати робочого часу, відволікання від діагностично-лікувальної роботи створюють гостру необхідність нових тактичних підходів щодо використання сучасних медичних інформаційних програм, а також спеціалізованого апаратного забезпечення з метою отримання і аналізу необхідної медичної інформації. Засобами вирішення таких завдань є використання у щоденній медичній практиці програм для постійного моніторингу рівня захворюваності та статистичних даних щодо лікувального процесу [1, 3, 4].
 
Основними вимогами до програмного забезпечення діагностично-лікувального процесу є, в першу чергу, доступність у роботі, запуск з найбільш вживаних операційних систем, не надто громіздкий об’єм у виконанні інтерфейсу, забезпечення упорядкування широкого спектру звітних даних станом на будь-який проміжок часу, зручна фіксація усіх здійснюваних діагностичних маніпуляцій і друку отриманого матеріалу шаблонним методом [1].
 
Актуальним завданням комп’ютерної програми в діагностиці захворювань тканин пародонту є стандартизація, раціональність і автоматизація інформаційних потоків, документообороту та формалізація історії хвороби пацієнта. Забезпечення концептуальної цілісності, беззаперечності та легкості у використанні також трактується як аспект зростання ефективності комплексного лікування і диспансерного спостереження пацієнтів в інтересах підвищення якості надання стоматологічної допомоги [2, 3, 4]. Таким вимогам відповідає програма «Florida Probe», що забезпечує якісно нову організацію діагностичного процесу, інтегрований характер усієї системи інформації, сукупність засобів, методів і організаційних аспектів [5].
 
Серед переваг програмного забезпечення «Florida Probe 32 версія 5» є мінімальні вимоги до комп’ютера (програма найкраще працює з WindowsXP Professional, процесор класу Pentium III з оперативною пам’яттю не менше 256 МБ та монітора з роздільною здатністю не менше 1024х768 пiкселів). Інсталяційний пакет програми поставляється на оптичному носії СD-ROM з можливістю встановлення на будь-яку кількість комп’ютерів, проте повноцінна робота програми можлива з лише за допомогою апаратного USB-ключа.
 
Метою дослідження був аналіз використання в діагностиці захворювань тканин пародонту програмного забезпечення «Florida Probe» поряд з іншими поширеними клінічними та параклінічними методами.
 
Матеріал та методи дослідження. Обстежено 25 пацієнтів із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонту з використанням програмного забезпечення «Florida Probe». В роботі дотримувались класифікації Данилевського М.Ф. (1994) в модифікації Білоклицької Г.Ф [6, 7]. Клінічне обстеження включало визначення індексу Loe і Silness, рухомості зубів, кровоточивості при зондуванні, вимірювання глибини пародонтальних кишень та фуркаційних ділянок [8]. Використовували градуйований пародонтальний зонд (Aesculap) з кулькою на верхівці діаметром 0,5 мм, оснащений спеціальним пружним обмежувачем, що контролює силу мануального зондування в межах 0,25 N (мал. 1). Стан фуркаційних ділянок обстежували за допомогою зігнутого зонда Nabers (Нu-Friedy) (мал. 1), відстань між поділками якого – 3 мм. Діагностику кісткових змін тканин пародонту проводили методами ортопантомографії та комп’ютерної томографії [9]. Мал. 1. Пародонтальний зонд (Aesculap), зонд Nabers (Нu-Friedy).
 
 
Результати та їх обговорення. Скарги пацієнтів на момент звернення з приводу обстеження тканин пародонту були типовими: кровоточивість ясен під час чищення зубів, рухомість зубів, біль в яснах, неприємний запах з рота. У 8 пацієнтів в анамнезі виявили хронічні захворювання: 4 – хронічний гастрит, 1 – цукровий діабет, 3 –захворювання щитоподібної залози. В усіх пацієнтів під час обстеження виявлено захворювання пародонту у вигляді гінгівіту та генералізованого пародонтиту різного ступеня важкості (мал. 2). Гігієну порожнини рота розцінювали як незадовільну: індекс Loe і Silness становив 2,75±0,04. У пацієнтів з генералізованим пародонтитом III ступеня важкості пародонтальні кишені сягали 8-9 мм і більше.
 
 
Мал. 2. Хв. О., 26 років. Генералізований пародонтит III ступеня (загострений перебіг). Стан після зондування пародонтальних кишень. Аналіз рентгенограм та даних комп’ютерної томографії дозволив простежити високий рівень взаємодоповнення обраних методів до адекватного обстеження кістковової складової пародонту. На рентгенограмах пацієнтів з генералізованим пародонтитом III ступеня простежували вертикальні кісткові кишені різної глибини, остеопоротичні зміни кісткової тканини (мал. 3). Зокрема в молярах нижньої щелепи наявні біфуркаційні дефекти з щічними і язиковими входами. У молярів верхньої щелепи трифуркації відкривались у щічну, а також медіальну і дистальну апроксимальні сторони. На мал. 3 (стрілка) і мал. 4, в порівняльному аспекті, представлено остеопоротичне ушкодження фуркаційної ділянки 46 зуба, що надає можливість об’єктивно оцінити щільність кортикальної і губчастої кістки, а також з високою точністю виявити ділянки активного остеопорозу та резорбції. Застосування функції «лінійка» дозволяє також отримати цифрові показники глибини кісткової кишені.
 
 
Мал. 3. Рентгенограма хв. О., 26 років. Генералізований пародонтит III ступеня важкості.
 
 
Мал. 4. Комп’ютерна томографія хв. О., 26 років. Фрагмент прицільної візуалізації фуркаційної ділянки 46 зуба.
 
При обстеженні для кожного пацієнта створено електронну амбулаторну карту, яка зберігається у базі даних програми «Florida Probe». Використання «Florida Probe» надає можливість швидко і безболісно провести обстеження тканин пародонту з одночасним введенням результатів у комп’ютерну базу даних та виведенням їх на монітор, закріплений на установці. Опрацювання результатів відбувається із голосовим супроводом про глибину пародонтальних кишень, наявність крово- і гноєтечі з ясен, рухомості зубів, наявності зубних відкладень та ін., що дозволяє максимально сконцентруватись на обстеженні. Пацієнт поряд з лікарем отримує можливість бачити і слухати результати обстеження, оцінити їх та обговорити план лікування.
 
Режим електронної історії хвороби передбачає введення і при потребі корегування наступних даних: • паспортна частина; • медичні застереження з повним переліком можливих станів пацієнта, ускладнень і факторів ризику; • сторінка пародонтального скрінінгу і його реєстрації (PSR); • cторінка пародонтального обстеження; • корегування даних; • встановлення діагнозу; • друк отриманих даних; • можливість відправленя пародонтальної карти по email; • експортування бази даних в MS Excel. Комп’ютерне опрацювання результатів обстеження тканин пародонту дозволяє поєднати на одному рисунку і представити в наочному вигляді для лікаря і пацієнта систему наступних показників (мал 5, 6): • глибину пародонтальних кишень (в мм і в кольорі); • наявність кровотечі і гноєтечі; • стан фуркацій багатокореневих зубів; • рухомість зубів; • рецесію (в мм і в кольорі) або гіперплазію ясенного краю; • нявність м’яких та мінералізованих відкладень (на кожній поверхні зуба), відсотковий і графічний аналіз; • відсутність зубів; • наявність імплантів та ортопедичних включень.
 
 
Мал. 5. Хв. О., 26 років. Електронна карта обстеження «Florida Probe».
 
 
Мал. 6. Графічне представлення результатів пародонтологічного обстеження.
 
Сторінка пародонтального скрінінгу представляє швидкий і ефективний метод огляду пацієнта на наявність захворювань пародонту, коротко резюмуючи необхідну інформацію. Завданням скрінінгу є окреме обстеження кожного зуба. Імпланти обстежуються аналогічно власним зубам. Для скринінгу зубний ряд ділиться на секстанти. Кожний зуб обстежується з шести сторін: з дистально-букальної, букальної, медіально-букальної, медіально-лінгвальної (палатинальної), лінгвальної (палатинальної) та дистально-лінгвальної (палатинальної).
 
Режим реєстрації стану фуркаційних ділянок в програмі здійснюється за шкалою від 0 до 3 символом у вигляді трикутника за допомогою зонда Nabers. Зручно користуватись класифікацією по Hamp et al, де 0 –передбачає відсутність дефекту, I – відповідає горизонтальній атрофії пародонту до 3 мм, II – горизонтальній атрофії пародонту більш як 3 мм (фуркація не наскрізна) і III – наскрізна фуркація. В роботі оцінювали, в основному, два фактори: вертикальне ушкодження (втрату прикріплення зуба і кісткову деструкцію в апікальному напрямку), що визначались по глибині зондування та рівню вертикального прикріплення зуба, а також горизонтальне ушкодження, що встановлювалось Nabers зондом.
 
В режимі реєстрації зубних відкладень, їх виявлення проводили в чотирьох ділянках зуба: вестибулярній і двох міжпроксимальних, що на карті пацієнта фігурують трьома цятковими символами на лицевій поверхні зуба та одним символом на язиковій чи піднебінній поверхні. Рухомість зуба реєстрували за шкалою від 0 до 3, що позначалась римськими цифрами I, II або III в центрі карти обстеження.
 
Після завершення обстеження та коректування отриманих даних, стосовно питання встановлення діагнозу, для зручності лікаря першим у списку програми наявний пункт «Немає діагнозу». Дана опція створена на випадок, якщо лікар не готовий поставити діагноз у перше відвідування, з огляду на потребу додаткових досліджень.
 
Серед інших функцій програми є можливість перегляду пацієнтами навчальних фільмів про захворювання пародонту, роздрукування навчального матеріалу, пересилання по електронній пошті пародонтальної карти пацієнта з порівняльним аналізом. Висновок. • Використання програмного забезпечення «Florida Probe» в обстеженні тканин пародонту створює ряд нових перспективних можливостей, зокрема візуалізованого контролю роботи як лікаря так і пацієнта. • Поетапне фіксування результатів, внаслідок чого з’являється наочна динаміка стану тканин пародонту, викликає помітне зацікавлення у пацієнтів. • Наочна і об’єктивна можливість контролю якості проведеного лікування.
 
Перспективи подальших досліджень. Серед основних завдань комплексного підходу до лікування і профілактики захворювань тканин пародонту важливим етапом є створення комп’ютерного банку даних діагностичних маніпуляцій пародонтологічних пацієнтів до і після лікування з метою проведення оптимізованого диспансерного спостереження та вивчення віддалених результатів лікування. Окрім того, здійснювати поступове переведення усієї паперової документації в електронний вигляд.
 
Список цитованої літератури.
1. Дунязина Т.М., Калинина Н.М., Никифорова И.Д. Современные методы диагностики заболеваний пародонта. – СПб.: Институт стоматологи, 2001. - 48 с. 2. Magnusson I., Clark W. Automatic probe technology-saving time and improving accuracy // Calif. Dent. Assoc. J. - 1990. – Vol. 18. – P. 25-28. 3. Carranza F.A., Newman M.G. Clinical Periodontology. Philadelphia: W.B. Sauders Co. – 1996. – 782 p. 4. Коваленко И.И., Неспрядько В.П., Симоненко В.С. Компьютерный анализ данных в стоматологической функциональной диагностике. – К.: УНК «ИПСА», 1998. – 38 с. 5. Белоклицкая Г.Ф., Горбань Я.С. Значение этиотропных лечебно-профилактических средств гигиены при проведении ультразвукового скейлинга больным генерализованным пародонтитом // Современная стоматология. – 2009. - №4. – С. 31-36. 6. Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. – К.: Здоров’я, 2000. – 464 с. 7. Белоклицкая Г.Ф. Современный взгляд на классификацию болезней пародонта //Современная стоматология. – 2007. – №3(39). – С. 59-64. 8. Мюллер Х.-П. Пародонтология. Науч. ред. изд. на русск. яз. проф. А.М. Политун. Пер. с нем. – Львов: ГалДент, 2004. – 256 с. 9. Рогацкин Д.В. Радиодиагностика челюстно-лицевой области. Конусно-лучевая компьютерная томография. Основы визуализации. – Львов: ГалДент, 2010. – 148 с., 235 ил.
 
Резюме: У статті представлено особливості роботи стоматолога із використанням програмного забезпечення «Florida Probe» у комплексній діагностиці захворювань тканин пародонту. Проаналізовано також функції даного програмного забезпечення і найбільш вагомі переваги візуалізованого контролю щоденної роботи, виконуваної стоматологом-пародонтологом. Ключові слова: захворювання тканин пародонту, програмне забезпечення «Florida Probe», комплексна діагностика захворювань пародонту.